Моцарт 2.0 | Дорж Бату

Вже вкотре я розпочинаю писати відгук про цю книгу... В моїй голові він приймав багато різних форм - від емоційних кольорових описів до однієї простої фрази, в якій було б сказано все. Тож це буде моя остаточна спроба, і мені самій цікаво, що в решті решт вдасться викришталізувати.

По-перше, я хочу подякувати Доржу Бату за те, що він зробив для мене особисто. А зробив він наступне - він оживив для мене Моцарта, він перетворив його на живу людину, а його музику зробив такою близькою, наче я приймала участь у її створенні. І це - безцінно. Це те, що не зміг зробити жоден вчитель музики у всіх трьох школах, де я навчалась. Хіба я не знала, що існував такий відомий композитор? Хіба не була знайома з хоча б декількома його творами? Звичайно знала, звичайно була. Та не зважаючи на нескінченні контрольні роботи за біографіями композиторів, які писалися на відмінно - всі ті люди залишалися не більше ніж набором кількох дат і кількох назв творів, за якими не було більше нічого. Тепер в мене розвіялося відчуття ікони, відчуття відомого портрету і набору звукового ряду. Замість цього зявилася людина - жива, цікава, емоційна, геніальна, трохи наївна та смішна. Його музика перестала бути мертвою і холодною, вона заграла фарбами, засяяла сонячними відблисками, набула почуттів і глибини.

Дякую, шановний Дорж Бату, за те, що вирішили написати книгу, яка перетворює чужого і далекого генія на твого близького старого друга, з яким ви колись давно багато жартували і сміялися, вигадуючи сюжети й створюючи музику, що тепер стала теплим нагадуванням про ті ваші сумісні часи.

Цікаво ще, що це була перша моя книга, в якій використовувалися QR-коди з посиланнями на відео-роліки, які доповнюють цей Всесвіт, роблять його справжнім і достовірним. Я водночас була заінтригована таким новим сучасним експірієнсом, та побоювалася, що це може відволікати від книги, від читання, заманюючи читача до цифрового світу, звідки зазвичай важко повертатись. І це саме той випадок, коли я дуже рада помилитись. Кадри справжнього Нью-Йорку, де відбуваються події в творі, це дуже захопливо. Одразу хочеться опинитися там, подивитись на ті начебто історичні місця, ніби все це відбувалось насправді.

До того ж, книга стала близькою мені особисто ще й через кілька збігів =)

Наприклад, прочитати її я вирішила на Різдво, ще не знаючи, про те, що події твору також відбуваються в грудні - вийшло дуже атмосферно. А ще за сюжетом Моцарт отямлюється в Нью Йорку приблизно за місяць по тому, як я сама опинилася в Америці. Отакої! І я вже не кажу про те, що автор - український письменник, який зараз мешкає у США. Тож у багатьох смислах книга для мене є дуже особистою.

Оформлена вона у досить мінімалістичному стилі (як на мене), що додає їй ще один плюс (як на мене). Бумажна обкладинка, чорно-білі ілюстрації, лясе, поділ книги на сцени замість розділів - все це є дуже доречним.

Так, комусь сюжет може здатися казковим, мовляв, надто багато збігів, все це не реалістично (і я зараз маю на увазі зовсім не перенесення середньовічного Моцарта у сучасний час). Можливо, я навіть погоджуся. Але чого тільки не трапляється напередодні Різдва =) А якщо ти все одно не віриш, то просто прочитай її, як казку, неймовірну казку про пригоди Моцарта і його дивовижне везіння.

Доречі, книга надихнула мене подивитись ще й французську рок-оперу на основі подій з життя Моцарта - Mozart l’Opera Rock. Лови лінку й собі:

https://www.youtube.com/watch?v=OfdnnheqQcw&t=4339s

Маю сказати, що хоча французською не володію, та кілька пісень звідци одразу оселилися в моєму плей-листі.

Тож автор і справді відкрив мені справжню Америку, тобто справжнього Моцарта. Тобто я начебто про нього чула, знала, що такий був, але сама ніколи не вивчала, нічого по суті розповісти не могла. І раптом, дізналася стільки, що можу маленьку лекцію на задану тему викласти. Ось десь так я почуваюсь після цієї книги.

Мої гарячі рекомендаціі, особливо десь у святковий Різдвяно-Новорічний час!

Всім добра,

Ваша Ki-ki-mo-ra.

P.S. на першому фото (зверху) - мій особистий Різдвяний подарунок від самого автора, якому я безмежно вдячна за увагу до моїх скромних постів.

P.P.S. Шановний Дорж Бату, я дуже вибачаюсь, але я тут дещо помітила... і я б ніколи не наважилась просити, якби мова не йшла про все людство... чи не могли б Ви звернути увагу на ілюстрацію з епізоду в метро - це, напевно, збіг, але хтозна... здається, вона виявилася дещо пророчою, зважаючи, що книгу готували до друку ще до 2020 року... тож я подумала, чи не могли б Ви, будь-ласка, напророчити нам усім щось неймовірно приємне у своєму наступному творі? Щиро дякую від усіх людей планети Земля =)