Білий Попіл (2018), Ілларіон Павлюк

Друзі, тримайте мене десятеро! Бо зараз будуть емоції, багато емоцій!

Бо “Білий Попіл” - то моя особиста знахідка в скарбничку книжок, що їх я читала до рання не взмозі відірватися. І ось, чому.

Насправді, мені вистачило самої лише анотації, щоб закохатися в книгу. Вона обіцяє розслідування вбивства панночки, у якому селяни обвинувачують Хому Брута, що відспівував її замкнений у церві. Але її батько, сотник, не хоче карати просто заради кари, а прагне справжньої помсти саме тому, хто винен в цій біді. Для того, щоб дізнатися правду, він винаймає київського сищика і привозить його на хутір до свого дому.

Ну то як? Щось йойкнуло? Спливли у пам'яті якісь знайомі картинки, імена? Сподіваюсь, що так, бо ця книга дісно заснована на подіях, з якими ми познайомилися на сторінках “Вія” Миколи Гоголя. Тож нам обіцяють і три ночі в церкві, і панночку, що встала з гробу, і Хому. А той славетний сищик має знайти справжнього вбивцю. Наприкінці анотація загадково натякає на те, що за кожною загадкою..., можливо..., є пояснення досить земне.

Отже, що ми отримуємо? Детектив? Містика? Наукове підгрунтя? Це ж комбо! Джек-пот в моїх літературних уподобаннях! Детективи полюбляю з дитинства, містику — з початкової школи, а наукову фантастику віднайшла для себе вже зараз, коли захотілося читати, і саме вона так влучно трапилась мені волею долі, мабудь, саме для того, щоб я читала і не зупинялася більше.

Замало? Прошу пана/і ;) Микола Гоголь — один з моїх улюблених письменників. Маю його книги вдома і кожного Різдва читаю “Вечори на хуторі біля Диканьки”. А історія про диявольського демона з довгими віями здіймала в мене гусину шкіру щоразу. Повернутися туди було так само моторошно і захопливо.

Гадаю, вже однозначно зрозуміло, що в мене не було жодного шансу не прочитати цю книгу, щойно дізналася, про що в ній йдеться.

Чи боялася я розчарування? І так, і ні. З одного боку дуже не хотілося споганити враження від улюбленої історії, а з іншого — знала, що, хай там як, а мені, скоріш за все, все одно сподобається. Тут ти вже розумієш, що сьогодняшній відгук є надто суб'єктивним, а тому вірити мені можна лише, якщо ти сам вже зацікавився запропонаваними вихідними даними =)

Щодо втілення задуму — про це краще за мене скаже той факт, що я дочитувала останні глави багато запівніч. Все, що обіцяє анотація, в книзі є. Оповідання захопливе, динамічне. Нудьгувати просто немає часу. Так, це не філософський трактат, тож ти наврядчи знайдеш тут мудрість віків і поколінь. А от моторошно-захопливий детектив — це вже напевно. Нехай не відлякують тебе старі роки, за яких відбуваються події, бо той київський сищик — не такий простий, як можна було б припустити.

Багато джерел характеризують твір як “нуарний”. Порадившись із Wikipedia, маю сказати, що велика доля правди в тому є.

З мінусів я б назвала наступне:

1) на мою скромну думку, відчувається, що це перша робота автора, хоча водночас відчувається також, що в автора є потенціал

2) кілька типографських помилок

3) навіть не впевнена, чи це мінус, але переклад українською — дуже... цікавий...наче хтось хвалиться, як гарно знає мову, якими вичурними словами володіє. Хоча, можливо, це лише моє невіглавство дається взнаки.

Хочу ще додати пару слів про автора. Ілларіон Павлюк. Журналіст, автор документальних стрічок. Наш сучасник. Виходець зі Східної України. 2015 року приймав участь у війні на Сході в складі добровольчого батальйону. Зараз живе у Києві з дружиною та п'ятьма дітьми. Білий Попіл - це його дебютна робота. Автор пише російською, але, наскільки мені відомо, для нього важливо друкуватися саме українською, тому він винаймає професійних перекладачів, імена яких ти знайдеш у характеристиках книги на сайтах продажу. На сьогодні в нього видано ще два твори. “Танець Недоумка” — в жанрі наукової фантастики (який я вже замовила) та “Я Бачу, Вас Цікавить Пітьма” — це ще один детектив (який я зараз із задоволенням читаю). Тож очікуйте оновлений відгук дуже скоро =)

На завершення хочу подякувати Видавництву Старого Лева за можливість купувати такі цікаві книги в електронному форматі (це особливо важливо, коли ти знаходишся за кордоном і просто не маєш змоги купити бумажну копію, і до того ж ще намагаєшся дотримуватися свідомого споживання).

А ти вже читав Білий Попіл? Чи інші твори автора?